|
ЛІДЕРИ НОВОЇ ЕПОХИ Тарас ТЕЛІГА
Коли у червні 1995 року відомий американський економіст та політичний діяч Ліндон Ларуш разом з дружиною Хельгою – знаною німецькою журналісткою і водночас політиком європейського масштабу – та невеличкою делегацією Міжнародного Шіллерівського інституту відвідав Україну, світ здавався стабільним і надійним. Здавалося, що крах комуністичної системи і природна смерть тривалої холодної війни відкривають перед людством унікальну можливість спокійної концентрації зусиль на головному завданні – невпинному і переможному прогресі заради торжества найкращих досягнень цивілізації. Здавалося, що локомотив розвинених країн Заходу спокійно підхопить на буксир усіх відсталих і помчить їх з наростаючою швидкістю вперед – туди, де вже давно палають сліпучі вогні невимовно звабливого і прекрасного ринково-капіталістичного раю. Холодним душем прозвучали тоді слова Ларуша про те, що Захід сам страждає від тяжкої хронічної недуги, що ніхто з вершителів світових доль не хоче й слухати про гіркий діагноз, а лікування хвороби вимагає корінних змін економіки, політики, світогляду всіх держав на нашій планеті.
 | |
З притаманною йому різкою відвертістю Ларуш прогнозував наростання глобальної економічної та політичної кризи, піддавав суворій критиці діяльність головних управителів і розпорядників наднаціональних фінансових організацій – Міжнародного валютного фонду та Всесвітнього банку. Під час численних зустрічей з політиками і науковцями, журналістами і фінансистами, урядовцями і народними депутатами його слова сприймались як нісенітниця або провокація. Бо ж тоді, в молодій українській державі, вибрані владою орієнтири розвитку ще не зазнали такого повного і нищівного краху, як це стало очевидним всього через декілька років. Один з впливових тогочасних тижневиків (нині про його існування вже й не пам’ятають) порівняв Ларуша з шаманом, який верзе сам не знає що. І от минуло понад сім років. Страшно навіть просто переказувати, чого зазнала планета за цей час, проміжну крапку в якому поставило чорне 11 число торішнього вересня у Нью-Йорку та Вашингтоні. То хто ж він, цей провидець, який за багато років передбачив крах і розпад Радянського Союзу, падіння Берлінської стіни, потужну кризу 1998 року та багато інших подій глобального та регіонального масштабу?
Він народився у сім’ї квакерів з Рочестера у Нью-Гемпширі, 8 вересня 1922 року. Свій 80-річний ювілей Ліндон Ларуш, знаний економіст та політик, блискучий і невтомний оратор, вчений з фантастичною ерудицією та пам’яттю, кандидат у президенти США, починаючи з 1976 р., зустрічає в колі друзів-однодумців, сповнений енергії боротьби та юнацького завзяття. Чудовий музикант і знавець класичної музики, він присвятив їй багато статей та книг, де переконливо довів, що саме класична музика Баха і Моцарта, Бетховена і Брамса найповніше передає глибоку сутність людини-творця. Талановитий філософ і математик, Ларуш чудово почувається під час палких дискусій у будь-якій аудиторії – від безвусих студентів і до сивих академіків. Але головний його здобуток – це економічна наука. Ліндона Ларуша можна беззаперечно вважати фундатором сучасної фізичної економіки, науки про те, що людство може забезпечити невпинний розвиток і процвітання лише за рахунок постійного наукового-технічного прогресу і впровадження його досягнень у матеріальне виробництво. Сам він, правда, зараховує до потужної світової школи фізичної економіки цілу плеяду видатних вчених з різних епох та країн: Миколу Кузанського та Готфріда Вільгельма Лейбніца, Александра Гамільтона та Фрідріха Ліста, Дмитра Менделєєва та Володимира Вернадського.
У своїх книгах та статтях Ларуш постійно наголошує на необхідності пошуку духовних та політичних лідерів, які відповідатимуть вимогам часу такою ж мірою, як це вже було в новітній історії у випадку Франкліна Рузвельта та Шарля де Голля, Джона Кеннеді та Моріса Алле, Конрада Аденауера та Людвіга Ерхарда. Відтоді, коли на початку 70-х років минулого сторіччя він заснував інформаційне агентство „Executive Intelligence Review” і почав видавати однойменний тижневик, нині добре знаний в кількох десятках найрозвиненіших країн світу, сам він став чудовим прикладом сучасного лідера, здатного переконати і повести за собою всіх, хто не хоче змиритися з несправедливістю. Тому українські друзі і прихильники ідей і творчої діяльності Ліндона Ларуша щиро вітають його з чудовим ювілеєм і бажають нових звершень в його невтомній боротьбі за торжество загальнолюдських цінностей.
<< повернутися | обговорити на форумi >>
|
.gif)
