|
СОЛЯРНІ СИМВОЛИ ДОНБАСУ І ПРИАЗОВ’Я |
Арійська проблематика увійшла до сфери зацікавлень українських суспільствознавчих наук лише в останні кільканадцять років. Нинішні студенти, мабуть, навіть уявити собі не можуть, що за радянських часів у вузах не мовилось і слова про те, що одні з найголовніших фундаторів сучасної планетарної цивілізації — славнозвісні арії — пішли по світу з Подніпров’я. Віктор КЛИМЕНКО
Археолог, м. Єнакієве
Вчені дослідили кургани в південноукраїнських степах і визначили археологічні культури їх будівельників, знаних у науці під умовними назвами ямники, катакомбники, кемі-обинці, зрубники, скіфи... Та навіть самі археологи не завжди знали, що ці різночасові культури становили окремі етноси цілісної давньоукраїнської арійської цивілізації... Зараз про неї з’явилося вже багато публікацій, але, на жаль, деякі з них спираються на умоглядні висновки, не підкріплені міцною фактографічною базою. А між тим у різних регіонах українського Степу відкрито безліч матеріальних пам’яток, котрі неспростовно доводять думку про Подніпров’я як про колиску світового аріїзму. У дописі археолога з Донбасу В. Клименка розповідається лише про невеличку частку таких пам’яток, залишених однією з арійських спільнот...
 | Глиняна посудина зрубної культури.
На фото добре видно арійські хрести, витиснені по вогкій глині під час виготовлення посудини. Донбас. Роботи археологічної експедиції Київського університету ім. Т. Шевченка, 80-ті роки минулого століття (розкопки і фото С. Васильченка). |
У колекції кераміки зрубної культури епохи бронзи, зібраній Єнакіївською експедицією “Еврика” при дослідженні археологічних пам’яток (курганів і поселень) у Північно-Східному Приазов’ї і в басейні Сіверського Донця, на особливу увагу заслуговує посуд із хрестоподібними знаками. Такі знаки відомі в різних давніх культурах Євразії, але найчастіше вони трапляються в матеріалах саме зрубної культурно-історичної спільності (друга половина II тис.—VII ст. до н. е.).
Стародавня людність, відома в науці під умовною назвою зрубники, була однією із складових частин арійської цивілізації, яка в неоліті — в епоху бронзи склалася на землях нинішньої України . Саме ця цивілізація створила основи світогляду і відповідну символіку теперішнього індоєвропейського суперетносу. Багато дослідників вважають, що в епоху бронзи хрест та похідні від нього знаки були солярними символами. У давніх індоєвропейців існував культ Сонця — божества, яке їде в колісниці із запряженим у неї конем по блакитному полю неба. Символом Сонця був золотий диск, оточений ореолом. Такі зображення знайдені в пам’ятках епохи бронзи в кількох регіонах Європи, зокрема в Скандинавії — у вигляді наскельних різьблень та моделек у скарбах, відкритих разом з бронзовими модельками колісниць і фігурками коней.
Сонце символізували також колесо зі спицями, коло з хрестом усередині та свастика , яка в Давній Індії була символом вічного колобігу Всесвіту, а в житті людей означала благоденство, процвітання. Свастика — це хрест із загнутими кінцями, скерованими за або проти годинникової стрілки. Свастика трапляється в орнаментиці ряду народів Європи та Азії як знак Сонця, життя, світла . На думку київського дослідника Ю. Шилова (“Прародина ариев: История, обряды и мифы”, К., 1995), арійці відзначали свастиками Сонце в періоди його стоянь та рівнодень, а інколи і в усі місяці сільськогосподарського циклу; окрім свастик, місяці позначалися також хрестами, ромбами, заштрихованими та незаштрихованими трикутниками.
Усі вищезгадані арійські солярні знаки добре репрезентовані в матеріалах розкопок експедиції “Еврика”. Так, на фрагментах зрубних горщиків з поселення в урочищі Ляхівка біля м. Балаклія є зображення прокреслених косих хрестів (мал. 1), на горщиках з курганів біля сіл Петрівське та Хижняківка Лозовського р-ну Харківської обл. — зображення косих хрестів, виконаних у техніці відтисків витого шнура (мал. 2). Горщик з грунтового могильника біля с. Крейдянка Балаклійського р-ну прикрашено під вінцями рядом з 15-ти прямих хрестів, а над ребром — рядом з 16-ти прямих і косих хрестів. Шийка горщика з кургану біля с. Берестове поблизу Єнакієвого має орнамент з 10-ти косих хрестів (мал. 3). В кургані біля с. Кам’янка Єнакіївської міськради знайдено горщик з орнаментованим прокресленим фризом між вінцями і ребром; верхня частина фриза складається з косих хрестів, а нижня — з ромбів (мал. 4).
На шийці горщика з кургану біля с. Єгорівка Волноваського р-ну на Донеччині зображені 10 трикутників, усередині 7-ми з них ѕ прямі хрести. На горщику з кургану біля с. Іванівка цього ж району прокреслені хрестоподібні знаки з “бахромою” в нижній частині. Горщик з іншого кургану біля того ж села орнаментовано відтисками шнура у вигляді 13-ти заштрихованих трикутників, між вершинами яких зображені 8 прямих хрестів.
У перекритій дерев’яними плахами могильній ямі з кургану біля м. Волноваха на кистях рук похованого стояв горщик, а поруч на підстилці крейдою було зображено свастику. На думку Ю. Шилова (“Прародина ариев…”), свастика в цьому похованні є втіленням потойбічного Сонця — Савітара. Фрагмент дуже цікавого горщика знайдено на поселенні Ляхівка. У верхній частині цієї посудини зображені дві прокреслені свастики з “бахромою”, а праворуч — виконаний у тій же техніці косий хрест у колі. Очевидно, свастики тут позначали рівнодення, а хрест у колі — потойбічне Сонце.
У цьому дописі описана лише дуже невеличка частка матеріальних пам’яток давньої арійської цивілізації, але й вони добре доводять думку про те, що саме на землях нинішньої України складалися первісний космічний світогляд і відповідна символіка теперішнього планетарного індоєвропейського світу.
Стаття у форматi Word (zip-файл) 
<< повернутися | обговорити на форумi >>
|
.gif)
