|
 Кiлька українських пiдприємств уже випускають освiтлювальнi прилади, якi суттєво економiчнiшi вiд традицiйних, i мають iншi переваги.
Усi знають люмiнесцентнi лампи, якi порiвняно з лампами розжарювання для однакового свiтлопотоку споживають в 4 рази менше електроенергiї. Але поруч iз такою перевагою вони мають кiлька недолiкiв. Насамперед, пiсля певного часу експлуатацiї такi лампи працюють нестабiльно - можуть блимати чи мерехтiти. Дроселi, що в комплектi з лампами, можуть давати неприємнi деренчання, гул чи трiскотiння. Частота коливань свiтлового потоку таких ламп 50 Гц непомiтна прямим зором, але рецептори бокового зору на неї реагують - проявляється так званий "стробоскопiчний ефект". Через нього у деяких людей кiлькагодинне перебування при такому свiтлi може викликати головний бiль. А при щоденнiй роботi пiд таким освiтленням (швейнi фабрики, друкарнi, цехи харчової промисловостi) за кiлька рокiв може погiршитися зiр.
Цих недолiкiв можна позбавитись, якщо в свiтильник iз люмiнесцентною лампою замiсть дроселiв поставити пристрiй пiд назвою "електронний баласт". Його схема забезпечує миттєвий пуск та безшумну роботу лампи. "Баласт" перетворює мережевий струм частотою 50 герц у струм iз частотою коливань 20-30 тисяч герц. За такої частоти струму в лампi вона дає набагато якiснiше свiтло: тепло-бiле, близьке за спектром до сонячного.
При цьому лампа зменшує споживання енергiї на 25-28%, водночас свiтловiддача зростає на 10-12%. Економiя проявляється i в тому, що режим живлення струмом високої частоти збiльшує строк служби люмiнесцентних ламп в 4 рази. Цiкаво, що люмiнесцентнi лампи, якi вже вiдпрацювали свiй ресурс, при пiдключеннi до "баласту" можуть працювати ще пару рокiв.
В Українi електроннi баласти випускають Смiлянський завод "Орiзон-ТБ" та Вiнницький ламповий завод. Проте, у принципi їх може випускати кожний телевiзiйний завод, бо схема баласту нагадує один iз блокiв звичайного телевiзора.
Наступний крок в економiчностi - це компактна люмiнесцентна лампа (КЛЛ). За конструкцiєю вона є промiжною мiж люмiнесцентними лампами з баластом та звичайними лампами розжарювання. Вiд традицiйної лампочки у неї такий же самий цоколь (Е27), отже її можна закрутити у звичайний патрон. Але замiсть колби вона має 2 або 3 люмiнесцентнi трубки. Трубки по сутi такi ж самi, як i у звичайних люмiнесцентних ламп, але значно коротшi та тоншi. До того ж кожна трубка зiгнута рiвно посерединi - подібно до підкови чи литері "П" - так, що обидвi її половинки входять кiнцями до розширення цоколя. Саме тут знаходиться електронний баласт.
Завдяки такiй конструкцiї така лампочка споживає в 5 разiв менше електроенергiї порiвняно зi звичайними за того ж свiтлопотоку i служить в 10 разiв довше. Через те в цiлому свiтi випуск традицiйних ламп розжарювання рiзко впав, бо на їхнє мiсце повсюдно ставляться лампи типу КЛЛ. В Українi такi лампи випускають Вiнницький ламповий завод та Чернiвецький завод "Гравiтон". За наявностi стабiльного попиту такi лампи випускатиме i вищезгаданий Смiлянський завод.
Оскiльки в українськiй енергомережi бувають значнi вiдхилення частоти та напруги вiд стандартiв, фахiвцi вiтчизняних пiдприємств зробили вiдповiднi змiни в конструкцiї. Через те українськi лампочки працюють i тодi, коли напруга в мережi падає до 160 вольт чи зростає до 250 вольт, в той час як захiднi лампочки просто вимикаються або виходять iз ладу.
Вiнницькi та чернiвецькi лампочки випускаються потужнiстю вiд 7 до 28 Ватт, за однакових рiвнiв свiтлопотоку замiнюючи традицiйнi лампочки потужнiстю вiдповiдно вiд 40 до 150 Ватт. Вартiсть українських лампочок - 5-6 долярiв, проте при масовому випуску вона може бути знижена у пiвтора-два рази. Цiни на лампи провiдних захiдних виробникiв) "Дженерал електрик", "Фiлiпс", "Осрам") не нижчi 8-10 долярiв.
Можна помилитись, побачивши в продажу китайськi економiчнi лампочки по 2 доляри. Бо баласт там не електронний, а електромагнiтний - як у звичайних люмiнесцентних лампах. Перетворення частоти струму вiн не робить. Отже, йому притаманнi i недолiки цих ламп. Проте, в певних ситуацiях це не має великого значення - наприклад, для освiтлення коридору. Лампочки цiєї конструкцiї за подiбними цiнами можуть вироблятися i в Українi.
Українським споживачам варто звернути увагу на новi лампочки, бо навiть за нинiшнiх цiн на електроенергiю лампочка окуповується двiчi за час свого життя. Для пiдприємств, що повиннi платити за кiловат-годину бiльше, i вигода є бiльшою. Подальше зростання цiн на електроенергiю в Українi є неминучим, оскiльки цiни на енергоносiї наближуються до свiтових. Отже, виграватимуть тi, хто вмiє економiти.
Виробники ламп забезпечують їх гарантiйне та пiслягарантiйне обслуговування. Оскiльки основна частина вартостi ламп КЛЛ приходиться на баласт, вони є ремонтопридатними в разi псування свiтлового елемента чи iнших ушкоджень. Виробники через мережу сервiсних центрiв готовi приймати несправнi лампочки i видавати новi за доплату, значно меншу нiж вартiсть нової лампи.
Найбiльш доцiльно ставити новi лампи в примiщеннях, де вони горять цiлодобово, наприклад у метро, пiдвалах банкiв, в'язницях. За рiк цiлодобової роботи така лампочка виробить свiй ресурс, але принесе безперечну економiю. В Києвi такi лампочки вже встановленi на станцiях метро "Золотi ворота" та "Дорогожичi" (на жаль, не знаю - чи вiтчизняного вони виробництва).
На думку головного iнженера Вiнницького лампового заводу Олександра Бобрякова, субсидiї населенню на оплату електроенергiї найкраще видавати енергоефективними лампочками.
Колишнiй мiнiстр енергетики Вiталiй Скляров стверджує, що 50 мiльйонiв штук енергоефективних лампочок (тобто по однiй на жителя України) дадуть економiю потужностей бiля 3 мiльйонiв кiловат. Якщо взяти кредит для закупiвлi такої кiлькостi лампочок навiть по цiнi 10 долярiв за штуку, то це 500 мiльйонiв долярiв. На добудову ж двох блокiв на Рiвненськiй та Хмельницькiй АЕС, якi можуть виробляти лише 2 мiльйони кiловат потужностей, потрiбно бiля мiльярда долярiв. А у що обiйдеться їх закриття та довгострокове поводження з радiоактивними вiдходами? - страшно навiть i подумати.
На Заходi визнано, що iнвестування в енергозбереження є приблизно в 4 рази ефективнiшим, нiж у створення нових генеруючих потужностей.
З чого починати енергозбереження свiдомим громадянам України? З купiвлi однiєї лампочки - для домашньої кухнi, для офiсу, для редакцiйного примiщення. А також вимагати конкретних крокiв вiд керiвникiв виконавчої влади та депутатiв.
Українська
незалежна асоціація "Зелений
Світ" -
директор інформаційного центру
Сергій Федоринчук
Україна, 01001, Київ, поштова
скринька 449,
тел/факс. +380 44 456-34-35
ел.пошта <fedoryn@grworld.freenet.kiev.ua>
Контактнi данi для запитування додаткової iнформацiї:
АО "Вiнницький ламповий завод" -
директор Починко Нестор Васильович
Вiнниця, вул. Ватутiна, 18
тел. (0432) 273-805, факс 277-840
ел.пошта <transpos@svitonline.com>
Смiлянський завод "Орiзон-ТБ" -
директор Плотников Анатолiй Олексiйович
Черкаська область, м.Смiла, вул. Мазура, 24
тел./факс (04733) 4-22-90 ел.пошта <radiotex@smela.ldc.net>
Чернiвецький завод "Гравiтон" -
директор Полiтанський Леонiд Францевич
м. Чернiвцi, вул. Руська, 248 тел.
(03722) 618-60, 618-67, 619-81; факс 618-68, 618-62
ел. пошта <ruta@sacura.net>
Комiтет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу,
Голова - Гудима Олександр Миколайович
Київ-21, вул. Грушевського, 5, ВРУ
тел. (044) 291-5654, 254-0766, 291-5729
ел.пошта <Hudyma@rada.gov.ua>
|
