|
У Києвi органiзатори акцiї "Україна без Кучми" за iмпровiзовану трибуну судового засiдання обрали пiдвищення над схiдцями одного iз другорядних вуличних переходiв, який опинився у центрi протестного наметового мiстечка неподалiк станцiї метро "Хрещатик". Кожен, хто наближався до мiсця, де мав вiдбутися "Народний трибунал над громадянином Л.Кучмою", здивовано озирався навкруги... Здогадувався, що перед початком "процесу столiття" з висоти згаданого пiдвищення до присутнiх мали донести свої голоси славетнi рок-гурти. Але почути їх було майже неможливо, бо ефiр дисонував неймовiрною рiзноголосицею. Густо розвiшенi Київською держадмiнiстрацiєю динамiки справно виконували роль "демократизованої" глушилки заходу опозицiї - якої, за словами високого "пiдсудного", начебто й не iснує. Наперед скажу, що у подальшому молодi учасники мiтингу за одностайним побажанням громадськостi кiлька динамiкiв вiд мережi успiшно вiд'єднали. Микола КОРОБКО, Київ
Напочатку сiмнадцятої години до "судного" майдану не без пригод пiдiйшла чимала студентська колона. Наперекiр її учасникам адмiнiстрацiя студентського мiстечка Київського унiверситету не допустила проведення на його територiї стартового мiтингу. На площi Либiдськiй шлях колонi блокували вантажiвками. Поблизу Палацу спорту зчинили бiйку якiсь "спортивні фани", що буцiмто прибули iз Росiї (пiд час попереднiй акцiї в подiбнiй ролi виступали нібито "анархiсти"). Отож, Хрещатик захоплено вiтав прибулу колону, в головi якої йшли представники Українського Народного Руху. Виднiлися транспаранти "Керчь против Кучмы!" та iншi.
О вiсiмнадцятiй годинi розпочалось "судове засiдання". Суддiвську мантiю одягнув спiвкоординатор акцiї "УБК" Юрiй Луценко. Оголошуються iмена "громадського прокурора" та "громадських адвокатiв". Констатуючи вiдсутнiсть звинуваченого громадянина Кучми, "суддя" пояснив, що оскiльки аналогiчнi суди вiдбуваються одночасно у багатьох мiстах України, то його присутнiсть на всiх судах стає проблематичною. Тож, сторону мають представляти адвокати, а також опудало винуватця подiї. На процес також не прибули з невiдомих причин запрошенi захисники пiдсудного Л.Кучми - громадяни Медведчук, Плющ та iншi. Для бiльшої правдоподiбностi "суддя" навiть неодноразово закликав: "Шановна преса, вийдiть iз залу!".
Звинувальний акт за дюжиною статтей Кримiнального Кодексу України нагадував опублiковану у газетi "Голос України" вiд 24 лютого цього року Заяву О.О.Мороза Генеральному прокуроровi України про порушення кримiнальних справ за фактами скоєння злочинiв.
Судовi "експерти" та новопризначенi "громадськi адвокати" у своїх виступах неодноразово "потрапляли" у двозначнi, майже анекдотичнi, ситуацiї, а доречно цитованi авдiозаписи розмов державця переносили присутнiх у iрреальний свiт. Все це викликало жваву реакцiю присутнiх. "Чим не карнавал?" - сказав хтось поряд, - "тiльки причина печальна."
Гнiтюче враження вiд атмосфери перманентних змов, вiдтворюваних авдiозаписом, зблизило душi багатотисячного сонму "присяжних". Незнайомi люди допомогали один одному тримати транспаранти, з готовнiстю поступалися мiсцем для тих, кому треба було пройти.
Зрештою секретар суду зачитав вердикт, яким визнано за необхiдне провести психiатричну експертизу пiдсудного у мiстi Днiпропетровську, притягти його до вiдповiдальностi за наявностi ознак низки злочинiв та довести справу до iмпiчменту. В якостi запобiжного заходу винесено рiшення про взяття опудала пiд варту. Пiсля одностайного схвалення присутнiми "присяжними засiдателями" шляхом пiднесення рук судового вердикту суддя оголосив про набрання ним чинностi, а "судовим виконавцям" наказано клiтку з опудалом доставити до Верховного Суду України.
Потiм головуючий, вiн же суддя, зазначив, що "Ми, як законослухнянi громадяни, не маємо права на винесення вироку. Це має зробити суд. А дiючий Президент мусить побачити в опонентах не фашистiв, не лiвих i правих, а народ України!".
Супровiд опудала вирушив у напрямi Майдану Незалежностi, а я попрямував Хрещатиком до Бесарабської площi. Побачив позаопозицiйних гуляючих навколо концертного майданчика. Їх було принаймнi втричi менше, нiж учасникiв "Народного трибуналу". У трибуналi брали участь бiльше людей, нiж у кожнiй iз двох попереднiх масових акцiй, - всього, без сумнiву, за десять тисяч чоловiк.
По закiнченню трибуналу подзвонив до мене давнiй симпатик Народного Руху України: "- Ну що, вдалась акцiя? По Хрещатику гуляли задоволенi люди, святкували Масляну, їм не до цих турбот. I на що та жменька розраховує: "Кучму - геть!", а хто ж потiм буде? Погублять вони Україну!..."
А у мене перед очима постало давно минуле: Заплаканi очi багатьох дорослих людей, якi приречено оплакували смерть диктатора Сталiна... А ще тих, що пiзнiше оплакували смерть ходячого мерця Брежнєва... Вони дуже боялись, що вже бiльше нiкого над ними не буде...
|
