|
Такого гучного мату, який розносився увечері над Хрещатиком, напевно, не було з дня визволення Києва від німців. Василь
СКИБА ProUA
Матюки, посилені аудіоапаратурою, звучали в свідченні від імені Гаранта під час театралізованої вистави "Народний трибунал над Кучмою", влаштованої в рамках акції "Не все Кучмі масниця". Треба визнати, що з усіх заходів, проведених на Хрещатику того дня, саме "трибунал" виявився найібльш розважальним, ставши, по суті, добротним хепінінгом з властивим таким дійствам гумором і, доведеною до абсурдності, неадекватністю.
Вдячний натовп, 5-7 тисяч осіб, із задоволенням взяв участь у театралізованому "сейшині", бурхливо реагуючи на репліки "звинувачення", "підзахисного" і "громадських захисників".
Все це дозволяє говорити, що українська практика політичної боротьби збагатилася ще одним проявом - неконфліктним за формою, але принизливим за змістом. І те, що учасники акції "Україна без Кучми" зуміли провести без єдиного ексцесу такий захід, розтиражований телеканалами по всьому світу, демонструє неагресивність української опозиції, здатної знаходити нові форми "діалогу" з владою.
І те, що "народний трибунал" "засудив" Кучму всього лише до "всенародної ганьби" і "судово-психіатричної експертизи", говорить про те, що організатори акції дуже точно визначили місце Леоніда Кучми в українському політикумі. І як можна оцінювати висловлювання Леоніда Даниловича в інтерв'ю одній з іноземних телекомпаній про те, що в Україні немає опозиції? Адже тим самим Кучма підтверджує, що в державі існує тоталітарний режим. А сам Гарант не розуміє, що ж він говорить насправді? Чи для нього опозицією є Потебенько, котрий не бажає розслідувати справу Гонгадзе належно, незважаючи на всі заклики Президента?
Після оголошення "вироку", опудало, яке символізувало під час процесу Гаранта, було в дерев'яній клітці доставлено до будівлі Верховного суду України, де його залишили під опіку вартових правопорядку. Саму клітку з "Кучмою" київськими вулицями супроводжували п’ятнадцятитисячна маніфестація і сотні репортерів.
|