|
Із зацікавленістю ознайомився зі
статтею пана Самарського
та його визначеннями ролі політичного бомонду Північної Америки у виборах наступного Президента України. Сергій
ТЕРЬОХІН, народний депутат.
Висновки цікаві, але доволі дискусійні. Одначе, дописую з іншої причини - чесно вже від серця забракло знов бачити знак рівняння між Терьохіним та лобізмом.
Для відома автора, депутат апріорі не може бути лобістом - бо він є об'єктом лобістських дій зовнішніх груп різноманітних інтересів. У нашій же фразелогії - лобіст - це особа, яка протягує рішення на свою користь. Якщо мова йде про політичні рішення, то будь-який політик є лобістом - у цьому його сутність як політика. Дійсно я лобіював, наприклад, рішення про відставку Потебенька або про вихід з МПА. У цьому випадку, співпадали бажання як моїх виборців, так і мої особисті переконання.
Якщо ж мова йде про економічні питання, то пропоную Вам знайти хоч один приклад економічного лобіювання,
тобто обстоювання інтересів окремих бізнесових груп. За волею долі, мені приходиться займатися найбільш дискусійними економічними питаннями - податками та державними регуляціями. І я професійно пишаюся, що жодного разу за 7 років роботи у Парламенті я не підтримував пільг або збільшення податків, - бо справедлива конкуренція та захист споживача є найбільшими цінностями ринкової економіки. Крім того, якщо бути відверто цинічним, в існуючій владній системі економічний лобізм не є можливим без політичної відданості та лояльності,
у яких, я сподіваюсь, помічений не був.
Звідкіля ж, Ви можете запитати, ця розхожа думка про "лобіста №1 України"? А просто - треба якось пояснити наслідки багатьох голосувань, де доказовість та економічна логіка перевищували партійні розбрати.
|
