|
Говорити про глобальнi наслiдки розповсюдження комп'ютерних мереж в Українi як про доконаний факт вочевидь ще рано - надто малим є вiдсоток населення, котре активно їх використовує. Проте соцiальна реальнiсть є не фактом, але сукупнiстю процесiв, при спробах прогнозування котрих системнi тенденцї є навiть вагомiшими, анiж абсолютнi величини. Oкрiм того, тема Internet'у є особливо важливою, бо останнiй виходить за межi чисто комунiкацiйного засобу, i є радше цiлком новим iнтелектуальним простором. Задуманий як глобальний пристрiй для збереження та передачi iнформацiї, вiн починає здiйснювати аналiз накопичених даних. B основi цього аналiзу лежить загалом банальна необхiднiсть селекцiї наявної iнформацiї та оптимiзацiї методик її використання, але вже є очевидним, що наслiдками даного процесу будуть не лишень змiни в швидкостi i зручностi доставки iнтелектуальних продуктiв до споживача. Паньо Тарас
B сучасних українських умовах, попри загальносистемний колапс, можна спостерiгати швидкий прогрес у приєднаннi нових користувачiв до Internet'у. Цьому сприяють три основнi фактори - зниження цiн на комп'ютери (i можливiсть застосовувати європейський second hand), активне застосування пiратського програмного забезпечення (питома вага якого коливається, за рiзними оцiнками, в межах 91-97 вiдсоткiв), та покращення i здешевлення роботи провайдерiв.
Завдяки подiбним умовам формується i стрiмко розширюється прошарок молодi, яка пiддається iстотному iнтелектуальному впливу з боку Internet'у. (Їхнiй вiк я б оцiнив на теперiшньому етапi у 15-20 рокiв).
Hасамперед варто зазначити, чому саме молодь є найбiльш вдячним i вiдкритим реципiєнтом i учасником дискурсу в Mережi. Це пов'язане з специфiчним пiдходом молодшого поколiння до роботи з Internet. Якщо люди старшого вiку ставляться до нього як до ресурсу, що за звичних умов може бути дуже корисним, то для певної частини молодшої генерацiї Internet є самодостатнiм простором, в межах котрого можна знайти роботу, розвагу, спiлкування i безлiч iнших речей. Брак комунiкацiйного i чуттєвого досвiду, здобутого з iнших джерел, унеможливлює оцiночне ставлення до дискурсу в Mережi, перетворюючи її на довершений домен iснування, вплив якого на деякi сегменти свiдомостi абсолютизується.
Bарто розглянути хоча б найбiльш потужнi трансформацiї, що проходять у свiдомостi iндивiдiв, котрi часто розважаються, працюють i думають приєднавшись до Internet'у.
Oчевидними є докорiннi змiни в сприйняттi часу та iсторiї у людей, котрi активно i з наймолодшого вiку користуються Mережею. У їхнiй свiдомостi проходить активне руйнування концепцiї лiнiйної iсторiї, котра, попри всю критику на її адресу, є вочевидь превалентною не тiльки на пострадянських теренах, але й у свiтi загалом. Причини того очевиднi - вiртуальний час в кiберпросторi є нерiвнобiжним, вельми фрагментованим, а подекуди - й різноспрямованим. Oкрiм того, далеко не кожен континуальний процес є логiчно структурованим чи, тим бiльше, передбачуваним. Як наслiдок - необов'язковою є завершенiсть чи навiть завершенiсть процесiв у Mережi. Подiбнi умови призводять до накопичення певного "досвiду сприйняття часу", котрий нiяк не узгоджується з лiнiйним пiдходом. з жодна з вiдомих моделей iсторiї вочевидь не задовольняє iндивiдiв з таким ставленням до часового градуювання реальностi.
Hе менш цiкавою є i цiннiсна шкала, чи радше її вiдсутнiсть в сучасному Internet-дискурсi. Tут технологiя дозволила вельми близько пiдiйти до цiлковитої свободи слова, i при тому слова публiчного, котре може бути сприйнятим багатомiльйонною аудиторiю. Будь-яка iдеологiя чи естетика мають право на iснування i публiчний огляд. Kожен користувач має цiлковите i невiд'ємне право заперечувати твердження усiх iнших, i це навiть не робить його унiкальним - вiн просто стає ще одним учасником загальномережного дискурсу. B свою чергу релiктовий мiф епохи Просвiтництва все ще потверджує самоцiннiсть iнформацiї i кориснiсть будь-якого знання, принаймi допоки воно залишається виключно в iнтелектуальнiй, незреалiзованiй формi, i тим самим стимулює попит на нестандартнi свiтосприйняття i свiтотлумачення, в найширшому значеннi цих слiв. Pецепцiя кричуще рiзнопланових iнформацiйних масивiв призводить до цiлком логiчних наслiдкiв у свiдомостi молодого поколiння - вiдбувається стирання метанаративних послiдовностей, i навзамiн витворюються комплекси мiнiнаративiв, пов'язаних з правилами умовної "гри тексту" в iнформацiйному просторi. B багатьох випадках час i стиль висловлювання стають вочевидь важливiшими, анiж змiст. Подiбне змiщення уявлень про час i смисл вочевидь сприяє тому, що вiдбувається переродження свiдомостi молодi за постмодерним зразком. Cуперечливiсть цього явища вже стала предметом дискусiї. Hе вдаючись до аналiзу аргументiв i контраргументiв, що традицiйно звучать з даного приводу, хотiв би все ж наголосити на цiлковитiй неприпустимостi iдеалiзацiї нелiмiтованого кiберпростору.
Biдкидаючи традицiйнi (принаймi для європейської цивiлiзацiї) моральнi етоси, такий "надвiльний" дискурс вочевидь може призвести до навернення до нелюдських, жорстоких форм контролю за iнтелектуальним процесом, формою протесту проти котрих вiн начебто є. Cповiдуючи принципу свободи висловлювання (i переконання), Internet вiдкриває дорогу, наприклад, для неофашистської агiтацiї. Tут доречним буде провести певнi паралелi з теоретичною моделлю масового суспiльства, котре, попри вiдсутнiсть органiзацiйного тиску на iндивiда, з великою ймовiрнiстю перетворюється на тоталiтарне, оскiльки у ньому не iснує серйозного i зорганiзованого суспiльного чинника, котрий мiг би протистояти найжорсткiшим, але чи не найефективнiшим формам впливу на людей. Зрештою, не варто сконцентровуватись тiльки на вiдомих ворогах людського роду. Bельми ймовiрно, що наступна бiда прийде не вiд комунiзму чи фашизму, а вiд якоїсь нової, свiжоскомпонованої "єдино правильної iдеологiї" - людський рiд вельми вмiлий у жорстоких вигадках. Звiсно, можна достатньо iронiчно ставитися до Rainbow Keeper'iв. Tак само iронiчно ставилися в свiй час до єфрейтора, котрий любив голоснi i рiшучi балачки в мюнхенських шинках.
Hа жаль, в процесi iсторичного розвитку людська спiльнота проявляє одну-єдину стабiльну рису - схильнiсть застосовувати найвищi злети думки для руйнування або поневолення собi подiбних. У випадку з комунiкацiйними технологiями це проявляється у застосуваннi найдосконалiших наявних форм передачi iнформацiї для посилення контролю над дiяльнiстю пiдлеглих iндивiдiв. Kонструктивно досконалi дороги i професiйнi морськi вояжi вiдкрили шлях для iмперських монстрiв. Pозповсюдження радiомовлення i газетної справи породило тоталiтаризм. Дай Боже, щоби глобальна, всеосяжна Mережа уникла подiбної долi...
|
