|
Коли розпався Союз, стало очевидно, що Росія не вступиться з України за жодних умов. В Білорусії слабкі національно-відцетрові сили не змогли протистояти проросійським. По-іншому було в Україні, всі зміни, реальні, не декларативні, в сторону створення незалежної держави відбувалися під сильним психологічним тиском національних, антиросійських сил. "Брама"
Після голодомору та одночасного винищення інтелігенції, на сході був остаточно зламаний опір населення до русифікації. З цієї причини це населення і сьогодні є об’єктом маніпулювання в геополітичних іграх. Насаджена штучно російська культура є чужою для ментальності українця і не сприяє духовному розвитку і є антидержавною, бо на ній основуються російські інтереси в Україні. Росія це говорить відкрито і діє також відкито. Але заледве в Україні можна назбирати сотню некуплених ентузіастів, які стоять на позиціях “великої Росії”. Референдум це підтвердив. А саме населення поступово виходить з того чаду.
Та Україна має ще іншу проблему, яка є спільною для України і Росії – це є США-Європейський гегемогізм. Після приходу до влади Путіна, російська держава робить всі можливі заходи, щоб позбутися руйнівного впливу і тиску заходу на неї. Це є неможливо, але встановити контроль над цим впливом набагато легше, ніж позбутися. Такий контроль, повинен запобігати та згладжувати цей руйнівний вплив. Той, хто думає, що заходу все одно, що робиться в Україні, глибоко помиляється (насіння соняшника, металобрухт, тощо). Але сідаючи до гри з сильними, вмілими, які наперед вже домовилися про кожен хід, треба навчитися програвати, але не більше, як в розмірі плати за науку. Це і робить Ющенко в Україні, це почали робити в Росії після чергового обвалу рубля.
І Росія і Україна мають двох спільних противників: перший – захід, другий – російський шовінізм. Але в Російській державі цього не бачать і не розуміють.
Що таке український націоналізм в сучасному трактуванні? Це не атимосковщина, це не антисемітизм, зрозуміло. Так, необхідно різко виступати проти семітизму і русицизму, як основного, на нинішній день, підставового джерела всієї клановості в Україні. “Євреї та росіяни - живіть і працюйте в Україні, але не створюйте фінасових та промислових кланів за національними ознаками, які діють проти інтересів українського народу!” – ось гасло держави.
Український націоналізм – це сучасна державна ідеологія, яка ставить інтереси України і благо українського народу вище особистих і групових інтересів. Україна - понад усе.
На цей тест потрібно перевіряти кожну справу в Україні та кожен вчинок. Зрозуміло, може і повинна бути полеміка, бо потрібно переконувати і доказувати свою правоту. Полеміка повинна бути відкрита. Без жодної пропаганди, більшість населення інтуїтивно здатна протестувати події та вчинки осіб на їх добро чи зло для України, тобто для них самих. І тут, вся проблема і виникає: незалежні засоби інформації і незалежні журналісти. Плем’я журналістів, опиняється раптом на вістрі боротьби, стає предметом торгів, шантажів, підкупів та вбивств.
Чому Путін, другою задачею для себе, після Чечні, поставив засоби інформації? Чому Рабінович приїжджав в Україну, щоб створити новий медіа центр? Чому уряд США виділяє кошти на підтримку преси в Україні? Війна за інформаційний простір. Встановіть контроль над цим простором і для вас відкриваються всі можливості. Кожен вчинок можна зробити добрим чи поганим, залежно від потреб, можна уникати відповідей і ніколи не треба полемізувати на теми – чи цей вчинок буде на користь Україні чи ні. Це – тривіальна істина.
Тут і є відповідь на наше болюче - чому, яке складається з двох різних за своєю природою питань:
· Кому вигідна смерть Гогадзе і залякування непідконтрольних журналістів та їх засобів, або хто замовив Гогадзе?
· Хто вбив Гонгадзе? Або чиїми руками це було зроблено?
Кучма та його оточення не є замовником, а виконавцем вбивства журналіста. Прямим чи побічним, ми ніколи не дізнаємося. Але ясно одне, що його адміністрація сприяла та заохочувала кулуарний розпродаж засобів інформації як прозахідним, так і проросійським силам, абсолютно ігноруючи потреби власного народу та української держави в незаангажованій інформації. Тому Кучма повинен піти, бо він став інструментом маніпуляцій та шантажу російських та західних сил в Україні. Він надто переймався своїми проблемами та грів свої амбіції. Він зрадив свій народ. Він, як глава держави, безпосередньо відповідає за все. А в питаннях продажу преси він безпосередньо брав участь. Зробивши пресу клановою, він прирік чесних і незалежних журналістів на фізичне винищення. В цьому розумінні він є виконавцем вбивства Гогадзе. Його вина доказана. В іншому розумінні, це вбивство за почерком вказує на відморозків волківських, кравченківських, суркісівських чи російських гастролерів, з виразним кагебістським вишколом, що зовсім тепер не грає ролі, бо вони вже давно мають бути мертві.
Росія, на своє нещастя, має стільки придурків, що вони її скоріше руйнують, ніж будують. Коли б Росія переслідувала свій шовінізм, так як це роблять в Єропі із фашизмом (а різниці - жодної), то можна було б звільнити і Україну і Росію від непотрібних проблем та спрямувати зусилля для створення надійних і сильних економік, та, зрештою, подбати за добробут своїх народів. А що ми маємо тепер –безцеремонне тикання українця носом то в правопис, то в Крим, то “хохли” наживаются на поставках в Росію. І зрозуміло, що така “медвежа поведінка”, спрямована на відверте ігнорування національних інтересів і по суті сприяє створенню прозахідного бастіону на її кордоні.
Замість того, щоб встановити відверті і відкриті партнерські стосунки з Україною, Росія плете інтриги, змови, робить ставку на кагебістське православіє чи русокомунів, вітренків, та інших придурків, викидає гроші практично на вітер. Сказати публічно в Росії: “Бєй хохлов” - це в стилі сучасної російської політики. Вони зробили собі державне гасло – “Все, що добре для України - є проти Росії”. Чи далеко зайдуть вони з такою політикою? Бо з того випливає, що їм буде тільки тоді добре, коли нас не буде. Хіба це політика? Це - тупість і дурість.
Наша біда, що ми маємо такого сусіда, що ним завжди хтось керував, або татари, або німці, або євреї, або євреї з українцями (денаціоналізованими), яким було завжди глибоко плювати на інтереси російського народу і дбали вони лише про власні амбіції. Росіянин є такий бойовий тільки за межами Росії, а в себе дома бореться лише з клопами, тараканами та відсутністю випивки.
Ось, приклад – трубопровід Одеса-Броди. Я переконаний, що трубопроводи не потрібні ні заходу, ні Росії. Але вони потрібні Україні і ми повинні їх будувати, бо це є в інтерсах України. А буде нафта, то будуть покупці. Яка політика Росії в цьому питанні – держимордіє. Якщо би Росія, навпаки, доклала, тих двадцять відсотків, необхідних коштів, то вже років з три продавалася би спільно нафта і ви би бачили, яка паніка декого б вхопила в Європі. Але ними керують, як сліпими. Те, що вони називають “планами Бжезінського” постійно реалізується в Кремлі і в Думі, а не в Україні. Тільки сліпий руський шовініст може бачити в Ющенку ворога Росії. Ющенка і Тимошенко ненавидять зовсім інші сили, ті, що мають безпосередні зв’язки із світовим урядом, про які натякав, рік тому, Марчук на спецзасіданні РНБО, але здається після автоаварії він раптом переорієнтувався (черговий раз).
Складається думка, що самим росіянам глибоко байдуже, що відбуваєть в Росії насправді, лише щоб їм в голос співали “жираф большой”, а те, що при цьому в думці мають на увазі інші слова “на дурака нє нужен нож, єму тіхонько подпойош і дєлай с нім, что хош”, до них не доходить.
Я можу висловлюватися проти росіян дуже різко, але це тому, що російське тугодумство виводить із рівноваги. Як довго вони ще будуть ходити в ролі медведя на ланцюгу, який танцює під чужу дутку та топче все навколо і не догадується, бідолаха, що на його шкурі вже давно дехто бачить власні тапочки?!
Posted by Максим'як
- http://www.brama.com/survey/messages/8666.html
|
