|
Стенограма магнітофонного запису висловлювань Потебенька. Віктор Борисов, Черкаси ProUA
На початку тижня найбільш, мабуть, колоритний український Генпрокурор Михайло Потебенько відвідав Черкаси. Відвідав майже інкогніто. Всі (!) журналісти, котрі співпрацюють з непропрезидентськими ЗМІ, дізналися про його робочу поїздку з випуску новин обласної державної телерадіокомпанії, оскільки відповідальна за зв'язок з пресою особа в обласній прокуратурі посоромилася збентежити відомого майстра каламбурів і мовних парадоксів спілкуванням зі "сторонніми" журналістами.
Тому судити про непересічність першої особи ГПУ доводиться з диктофонних записів своїх колег. Хоча ми живемо в такий час, коли диктофонних записів розплодилося, як бліх на собаці, а Михайло Олексійович навчився на слух визначати їх фальшивість. Основним критерієм для цього служить згадка в записах його прізвища. Але, сподіваємося, в цьому випадку йому не доведеться заперечувати автентичність своїх висловлювань, оскільки свідків цих мовних пасажів (а назвати їх по-іншому ми просто не в змозі) було декілька. Редакція ж ProUA взяла на себе сміливість дати деякі коментарі до прокурорських висловлювань.
Отже, що треба відзаначити - Потебенько залишився вірним собі: безапеляційність у висловлюваннях пом'якшувалася унікальним рівнем володіння мовою (вона у нього не українська і не російська, швидше - генпрокурорська). Найбільш характерні відповіді златоуста української ГПУ виглядали так (зрозуміло, в адаптованому для читання варіанті). "Журналіст: - Чи звільнять Тимошенко із СІЗО до суду? Потебенько: - Це вирішиться сьогодні або завтра. Але арешт, я думаю, законна міра. Тимошенко скоїла важкий злочин (sic! -
ProUA). Ж: - Ви говорите про те, що Тимошенко скоїла злочин, хоча суду над нею ще не було. А як же презумпція невинності? П: - Хіба я так говорив? (Саме так і говорив, див. вище - ProUA) Я говорив, що прокуратура звинувачує її в скоєнні тяжкого злочину. Все вирішить суд. Ми упевнені в її вині. Якби все було не так, то ми б не заарештовували її. Ж: - Чи законна вимога президента до українських держслужбовців визначитися зі своїм ставленням до опозиції і піти у відставку, якщо це ставлення не є негативним? П: - А де ви бачите опозицію... (Президенту, щоб побачити опозицію, довелося їхати в Польщу. Може, і Потебенька відправити куди подалі? - ProUA)Якщо Президент має на увазі екстремістські групи, які займаються протиправними діями(?!), тоді його вимога законна (Це треба розуміти, що серед держслужбовців є екстремісти? -
ProUA). Ж: - Який, на ваш погляд, вихід із кризи? П: - Люди вже розуміють, хто ініціював "касетну справу". (А ми, сірі та убогі, не можемо досі піднятися до висот прокурорського розуміння. Просвітили б нас. - ProUA) Ініціаторів ми обов'язково притягнемо до відповідальності. Нам дуже треба привезти Мельниченка в Україну (Щоб поспілкуватися на "рiдной мові"? - ProUA). Такі, як він, люди є, по суті, заручниками. Взагалі, його життя там під загрозою. Я санкціонував його етапування в Україну (Конвой на етапі, звичайно, краще, ніж бути під загрозою. - ProUA). Переконаний, що він даватиме цілком інші свідчення, нікуди не подінеться (Закохається і одружиться!!! -
ProUA). Ж: - Мер Черкас Олійник заявляє, що проти нього готуються провокації... П: - Олійник мене не цікавить. Ніяких провокацій немає, і я ним ніколи не займався - не мій рівень. Його допитують як свідка у справі Нікуліна. Вони ж друзі (Не товаришуйте ні з ким - прокурор покарає. - ProUA). Олійник бігає Верховною Радою і обіцяє визволити Нікуліна з-за грат. Навіть повіз у Кіровоград п'ять черкаських адвокатів..." Такий адаптований варіант найбільш примітних відповідей Потебенька. На жаль, Генпрокурор належить до тієї славної когорти людей, яку краще споглядати, ніж знайомитися з його висловлюваннями в письмовому вигляді. Але навіть вищенаведений варіант достатній для коротких висновків.
Генпрокурор Потебенько - унікальне явище юриспруденції, яке ухитряється мало не через одне речення заявляти абсолютно абсурдні, несумісні з його високим кріслом, речі. Напевно можна поставити жирний "незадов" українським гумористам, котрі продовжують заявляти, нібито в Україні немає таких колоритних фігур, як Жіріновський. Сувора неправда.
Просто в Україні ще ніяк не проявився сатирик, чиє обдаровання за масштабом було б сумісне з особистістю першого ГПУ-шника країни.
|