|
Російський “АвтоВАЗ”, маючи намір придбати пакет акцій Запорізького алюмінієвого комбінату, вирішує лише власні проблеми, забуваючи про потреби підприємства.
Олег НЄМЦОВ
“Комсомольська правда в Україні”
за 22 листопада 2000 р.
"Сьогодні"
- 26 січня 2001 р.
Фонд державного майна України припинив прийом заявок від бажаючих купити 68% акцій Запорізького алюмінієвого комбінату - єдиного в Україні виробника первинного алюмінію. Не помилилися ті, хто пророкував серйозну увагу до проведення цього конкурсу з боку російських структур: з усієї кількості поданих заявок, російських компаній була більшість. І в цьому немає нічого поганого, якщо, би не одне “але” - серед потенційних покупців затесалися і ті, кого навряд чи хотілося б бачити серед нових власників ЗАлКу.
Мова йде про одного з найбільших виробників автомобілів у Росії - “АвтоВАЗ”, в інтересах якого подала заявку на участь у приватизації Запорізького алюмінієвого структура зі співзвучною назвою “АвтоВАЗ-Інвест”. Ряд українських політиків і економістів у різко негативній формі висловилися за можливість такого результату конкурсу. До цього їх підштовхнули як самостійний аналіз ситуації, так і доводи їхніх колег із Росії.
Давайте подивимося і ми, що може втратити Україна, дозволивши приватизувати ЗАлК “АвтоВАЗу”.
По-перше, Запорізькому алюмінієвому комбінату зараз, як повітря, необхідний грамотний, фінансово заможний інвестор, здатний вивести підприємство з фінансової ями, виритої нинішнім керівництвом, провести модернізацію виробництва, налагодити випуск алюмінію високого ступеню переробки.
Чи може все це здійснити “АвтоВАЗ-Інвест”, якого в Росії кличуть не інакше, як “двохсотдоларовою компанією”, адже його статутний фонд складає всього 6,4 тис. російських рублів? Припустимо, що за якими-небудь метикуваннями (про них - нижче) “АвтоВАЗ” не зміг самостійно подати заявку на конкурс, і тому в спішному порядку придумав примітивну схему участі за допомогою “АвтоВАЗ-Інвесту”. Тоді всю цю купу проблем на ЗАлКу мають розгрібати самі тольятинці. Але перепрошую, адже на “АвтоВАЗі” своїх справ вдосталь: з різних джерел, у тому числі - із російських ЗМІ, відомо, що нинішні фінансово-економічні показники “АвтоВАЗу” знаходяться в критичному стані. За оцінкою фахівців російського Міністерства по податках і зборам, компанія неплатоспроможна, знаходиться на грані банкрутства і є найбільшим державним боржником. Заборгованість “АвтоВАЗу” перед російським бюджетом перевищує 1,5 млрд. рублів, а разом із пенею і штрафними санкціями - близько 3 млрд. рублів. На її погашення направляється практично весь прибуток від реалізації продукції, що випускається. По суті, зараз питання стоїть про вилучення державою основного пакета акцій “АвтоВАЗу” і перепродажу його більш ефективному власнику.
Чи не ці “неприємні дріб’язки” змусили Вазівців удатися до послуг посередника при приватизації Запорізького алюмінієвого комбінату?
Ну так добре, вирішили в такий спосіб – приймайте участь. Але отут виникає наступне питання: яким чином підприємство-банкрут буде здійснювати модернізацію ЗАлКу? З огляду на тягар боргів перед російським бюджетом, “АвтоВАЗ” навіть гіпотетично не може розглядатися як реальний інвестор ЗАлКу. Заяви керівництва компанії про свою готовність здійснити серйозну реконструкцію комбінату абсурдні, тому що в “АвтоВАЗа” просто немає грошей. НЕМАЄ! Навіть та сума, у яку вони оцінили технічне переозброєння ЗАлКа ($20 млн.), говорить не просто про слабість економічних позицій “Авто-вазу”. Це свідчить про нерозуміння проблем, що присутні на ЗАлКу, і про небажання серйозно займатися їхнім вирішенням. І вже не варто говорити про те, що в “АвтоВАЗа” немає ні фахівців, здатних здійснювати грамотну політику на українському підприємстві, яке багато в чому є унікальним, ні, тим більше, практичного досвіду в організації такого складного у технологічному відношенні виробництва, як алюмінієва галузь. А вона, як ніяка інша, вимагає особливого підходу, називаного професіоналізмом.
Але навіщо ж тоді вазівцям Запорiжжя? Виявляється, все дуже просто: керівництво “АвтоВАЗу” сподівається шляхом установлення контролю над ЗАлКом вирішити власні економічні проблеми. Як, подобається? Держава - в пошуках ефективного власника для привабливого підприємства, і він - тут як тут: готовий допомогти. Але потім, а спочатку - допоможе сам собі. Яким чином? Будь ласка, ось тільки один із можливих варіантів розвитку ситуації.
В даний час утримати акції “АвтоВАЗу” можливо, лише почавши кардинальні заходи для зниження собівартості продукції, що випускається. У цьому зв’язку Запорізький алюмінієвий розглядається “АвтоВАЗом” як джерело дешевих алюмінієвих сплавів. Тільки це необхідно зараз автомобільному заводу, на виконанні тільки цієї задачі і буде зосереджена увага нового власника на шкоду іншому виробництву комбінату. І вже ніхто, повірте, не буде дивитися тоді на зношене устаткування, ніхто не буде піклуватися про проведення модернізації підприємства, введення до дії фольгопрокатного виробництва. І про борги комбінату ніхто не згадає. Буде робитися тільки одне: вижимання з ЗАлКу максимального обсягу виробництва алюмінію. І вийде з цього такий собі російський автомобільний придаток на території України. Чи треба говорити, що через дуже короткий час ЗАлКу, як підприємства, просто не стане.
Є ще один істотний момент. Знаєте, на які гроші був створений помічник “АвтоВАЗу” у приватизації ЗАлКу? На гроші Балашихинського злочинного угруповання. До останнього часу “АвтоВАЗ-Інвест” діяв під вивіскою московського холдингу “Арлан” і відомий як посередницька ланка при постачаннях на “АвтоВАЗ” вироблених ЗАлКом ливарних сплавів. Звичайно, у своїй діяльності “братки” використовували весь арсенал отримання максимальної вигоди, із якого відхилення від сплати ПДВ у бюджет - це маленькі квіточки, на які просто вже ніхто не звертає уваги.
Тому не виключено, що присутність “АвтоВАЗу” на ЗАлК стане причиною для загострення криміногенної обстановки в Запорізькому регіоні. Керівна ланка і “АвтоВАЗ-Інвесту”, і “АвтоВАЗу” у своїй діяльності спирається на злочинні елементи. Російські зведення міліцейської інформації підтверджують, що найбільш тісні зв’язки підтримуються зі злочинними угрупованнями чеченців, що цілком контролюють оптову торгівлю автомобілями на ВАЗі. Відслідковані також канали використання баришів від продажу автомобілів. Один з основних - це фінансування збройного конфлікту в Чечні. Самі розумієте, хто прийде слідом за “АвтоВАЗом” у славне козацьке місто.
І останнє. Весь той “джентльменський набір” проблем, що незмінно притягне за собою “АвтоВАЗ” у випадку перемоги в конкурсі, на сьогодні не вдається вирішити навіть у Росії. Ну не може там влада справитися ні з реекспортом “Жигулів”, ні з утаюванням валютного виторгу від держави, ні, тим більше, зі стягуванням усіх податків, із яких виплачуються пенсії, виплати по безробіттю, зарплати службовцям. А в Україні і поготів. З російським напором, прямотою й безкомпромісністю?! Ще й згадають про те, що іноземний інвестор, попросять допомоги у світового співтовариства. І залишиться Україна “з носом”: начебто б і завод алюмінієвий, є, що дає в ідеалі солідні відрахування, але і проходять вони кудись убік від державної кишені.
Чи потрібний нам такий інвестор? Так у нас самих таких - хоч греблю гати. І чесніші, і багатіші, і з розумом побільше. Вирішувати, звичайно, конкурсної комісії з приватизації Запорізького алюмінієвого. Але не дай їй Бог помилитися.
|
