|
15 лютого на засіданні Кабінету міністрів України буде вирішуватися доля змін до Українського правопису. Мовознавці, письменники та діячі культури вже давно гаряче дискутують навколо доволі сміливих нововведень, запропонованих спеціальною комісією. Очікується, що вже в кінці січня будуть відібрані ті пункти, які будуть представлені на розгляд урядовців. Наразі таких
пунктів дев'ятнадцять, і деякі з них подекуди, м'яко кажучи, викликають посмішку навіть в тих людей, хто від самого народження говорив українською мовою.
-
Пропонується писати букву Ґ
("диґама") в загальних та власних назвах згідно з вимовою - Ґонта, Ґрищук, дзиґа.
-
Писати и на початку незапозичених та давно засвоєних слів перед приголосними н та р: инший, иній, иржа та інших.
-
Писати слово пів завжди окремо від сусдініх, якщо воно означає половина: пів години, пів яблука.
-
Писати закінчення и в родовому відмінку іменників ІІІ відміни з основою на сть (радости, вісти) та в іменниках Руси, Білоруси, осени, соли, крови, любови.
-
Писати закінчення и в родовому відмінку іменників четвертої відміни із суфіксом ен (імени, племени).
-
Відмінювати запозичені слова на -о крім тих, у яких перед ним стоїть iнший голосний: пальта, ситра, кіна, у метрі, у депі, але біля радіо.
-
Писати у загальних назвах тільки ґ, незалежно від того h чи g вимовляються у мові джерелі: ґербарій, ґіпотеза, ґол, ґазета.
-
В антропонімах вживати г чи ґ відповідно до h та g: Ґете, Гюго.
-
Вживати як нормативні паралельні форми: ефір - етер, кафедра - катедра, марафон - маратон та ін.
-
У загальних назвах іншомовного походження подвоєення приголосних пропонується не передавати: тона, нето, бруто, але ванна, вілла, манна, пенні та деякі інші.
-
Слова з церковно-релігійної сфери з "правилом дев'ятки" не пов'язуються, у них між усіма приголосними пишемо и: євангелист, алилує.
-
Поширити "правило дев'ятки" на правопис іншомвних власних назв: Аристотель, Едип, Занзибар, Сиракузи.
-
У загальних назвах іншомовного походження перед йотованими після губних писати апостроф: б'юро, б'юджет, п'юпітр.
-
У словах іншомовного походження і перед о передавати звукосполученням йо: йон, йонівський, йоаніт.
-
У словах іншомовного походження е передаємо через є, якщо перед ними виступає j: проєкт.
-
Писати ія в середині слів іншомовного походження: аретріяльний, геніяльний, матеріял.
-
Невживати звук й у словах параноя, фоє, феєрверк та ін.
-
Передавати іншомовний дифтонг аu через ав: авдит, авкціон, авдиторія.
-
Писати з м'яким знаком імена по батькові Ігорьовичу, Лазарьовичу.
Про те, що ці зміни можуть мати надзвичайно суттєвий вплив на всю українську мову свідчить хоча б маленький приклад: звичне речення на кшалт "в радіоефірі повідомили про розгляд парламентом соціальних статей проекту бюджету" незабаром може звучати так: "в радіоетері повідомили про розгляд парламентом соціяльних статей проєкту б'юджету".
Плани щодо такої мовної мініреформи викликала дуже неоднозначну реакцію як в колах науковців, так і серед звичайних громадян, які розмовляють українською.
Прихильники змін кажуть, що в результаті їх реалізації українська мова поверне собі ряд власних особливостей, що були втрачені за часів русифікації. Адже мовна політика в СРСР була зосереджена на тому, аби максимально наблизити український правопис та звучання назв і слів до російської. Ця група особливо наголошує на необхідності вимовляти власні назви з іноземної мови максимально близько до оригіналу, а не на російський манер.
З останнім загалом згодні і ті, хто говорить про неприйнятність проведення запланованої реформи. Багато хто вважає, що за умов, коли більше половини країни розмовляють російською, варто вирішувати питання поширення мови, а не її перетворення. Мовляв, це може остаточно відлякати тих, хто вже почав звикати і вивчати українську.
Філологи-противники нововведень стверджують, що заміна і на и в словах іній, іншій робить мову грубою а ці слова важкими для мовного апарату.
В ході наукової дискусії ініціатори
нововведень називають противників змін - "прихильниками здорового консерватизму". Тим часом, з рядів їх опонентів часто звучать доволі серйозні звинувачення, ніби ініціюючи реформу, посадовці виконують замовлення діаспори, представники якої розмовляють доволі відмінною мовою від сучасної української.
Тож покласти край дискусіям має спеціальна мовна комісія при Президенті та Кабінет міністрів, що має затвердити чи відкинуті запропоновані науковцями пункти. Урядовці обіцяють, що введення змін буде поступовим - дві форми будуть вважатися правильними приблизно протягом десяти років. У разі затвердження змін експерти пропонують одночасно і запровадити мораторій на внесення будь-яких інших змін до правопису.
|
