НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ - додаток до часопису ПЕРЕХIД-IV

Погода в Києвi та Українi

"НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ" -  iнформацiйний iнтернет-додаток до часопису
"Перехiд-IV".

E-mail: no@perehid.kiev.ua 

Координатор проекту -
Валерiй КОЛОСЮК


Головна сторiнка

Нацiональнi iнтереси

Травень 2001 року
Квiтень 2001 року
Березень 2001 року
Лютий 2001 року #2
Лютий 2001 року #1
Сiчень 2001 року
Грудень 2000 року
Листопад 2000 року
Жовтень 2000 року

Українськi проекти
Iнтернет-адреси
Виставки-2001
Перехiд-форум

Управлiння станом пiдписки на нашi новини

E-mail: 

 

Дiя: 

 



Журнал "Перехiд-IV"

Журнал "Перехiд-IV" видається в рамках проекту “Золота Стежка” за участю Українського клубу, iнтернет-студiї "Гармонiя", Центру з iнформацiйних проблем територiй Нацiональної Академiї Наук України i Корпорацiї “Колос”.

Наша кнопка

Народний Оглядач

 Партнери

KOLOS Corporation
Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну»
 

Рейтинг

Rated by PING

Про мертве тіло і права живих

Два інтерв'ю з Майдану Незалежності.

Вероніка ПАЛІЙ 

ProUA - 18/12/2000


Відповідаючи на питання нашого кореспондента про антиморозівські провокації, пов'язані з “таращанським трупом”, сам Олександр Мороз сказав, що першим провокатором у цій справі став представник президента в українському парламенті Безсмертний. Саме він заявив про нібито причетність референтів і помічників Мороза до знайденого в таращанському лісі невпізнаного тіла і його пересування від Таращі до Києва.

В інтерв'ю кореспонденту ProUA, даному на Майдані незалежності в неділю, О. Мороз заявив таке: “Ніхто із моїх помічників і близько не був біля трупа. У тому не було потреби. І вже коли в Таращу приїхали журналісти і їм дозволили забрати це тіло, то мої референти організували машину і труну на прохання журналістів. Але коли вони приїхали, то тіла на місці не виявилося, і ніхто не знав, де воно - ні міліція, ні прокуратура. А через день в доповіді Джиги з трибуни Верховної Ради прозвучало, що труп вивезла міліція, а пізніше слідчі прокуратури заявили, що його вивезла прокуратура. Це свідчить про те, де треба шукати “кінці” - саме в правоохоронних органах, які заплуталися у власній брехні, а не в діях моїх помічників і референтів”. 

Тим часом доля "таращанського трупа" стає предметом уваги все більшого кола людей в Україні. У неділю, виступаючи на мітингу в наметовому містечку на Майдані Незалежності, співголовуючий правозахисного комітету “Хельсінкі-90” Юрій Мурашов закликав владу якнайшвидше потурбуватися про прискорення експертизи і процесу ідентифікації. 

- Щоб припинити порушення прав людини, ми виступаємо за оперативне вирішення всіх аспектів справи Гонгадзе, і без зайвої, абсолютно незрозумілої тяганини. Нас дивує поведінка деяких високих посадових осіб відносно знайденого в Таращі тіла. Ми досі не можемо збагнути того незрозумілого руху, що почався навколо нього. За логікою речей і за законами, відразу ж після виявлення трупа, міліція і прокуратура повинні були б негайно дізнатися, хто це. Викликає здивування і секретність пересування його від місця виявлення в Київ. Що за таємниці і від кого? -дивується Мурашов. 

Цю таємничість Юрій Мурашов вважає дуже дивною, оскільки органи правопорядку близько місяця нічого нового не зробили для впізнання трупа: “Тепер зрозумілі причини того, чому безліч людей знаходиться під слідством роками, замість встановлених законом 9 місяців. Як мінімум через бездіяльність тих, хто за службою зобов'язаний охороняти їх права”.

Справа Гонгадзе, на думку правозахисника, є зразком того, як порушуються права пересічного українця. Своєю поведінкою в епізоді з таращанським трупом влада грубо зневажила і права родичів Георгія, і права усього українського суспільства як мінімум на достовірну інформацію: “Якщо влада так ігнорує ці права, то це може означати, що завгодно, в тому числі - і безкарне для неї зникнення інших журналістів, котрі продовжують виконувати свій професійний обов'язок”. 

Основою для таких похмурих прогнозів Мурашов вважає історію українського "кіднепінгу". В числі перших зник Михайло Бойчишин, один із керівників Народного Руху. Ця справа досі не закінчена, і невідомо, чи буде нею хто-небудь займатися в найближчому майбутньому.

“Єдиною надією залишається активна позиція суспільства, яке повинне невпинно вимагати від влади звіту про результати своєї роботи чи бездіяльності, - підкреслює правозахисник. - Адже справа Гонгадзе отримала такий широкий резонанс саме через те, що все більше коло людей розуміє необхідність своєї особистої причетності до тиску на владу. Інакше і цю справу очікує та ж доля, що і справу про зникнення Бойчишина, загадкове повішення Петра Шевченка, вбивство Вадима Бойка, Євгена Щербаня, Вадима Гетьмана”.


PING Banner Network

© Перехід-IV, 2000-2001
 © Український клуб, 2000-2001
 © Видавництво "Мандрівець", 2000-2001
 © Інтернет-студія "Гармонія", 2000-2001