|
- і більше 100 років з дня відкриття Трипільської цивілізації!
В 1850 році народився всесвітньо відомий археолог Вікентій Хвойка. Іще за радянських часів у Києві на Подолі встановлено меморіальну дошку на його честь. На ній висічено двоконічного горщика і плуга. Саме при допомозі цього хліборобського знараддя було відкрито найунікальнішу хіборобську культуру межи селами Трипілля, Верем`я, Жуківці. Під час XI Археологічного з`їзду відбулася презентація нововідкритої археологічної культури. Було влаштовано виставку кераміки, знарядь праці. Автор відкриття В.Хвойка виголосив доповіть. По слідах з`їзду часопис “Киевская старина” (1899, кн.64) повідомляв, що знайдено вдосталь цілих та розбитих посудин із розписаним, рельєфним орнаментом, статуетки людей і тварин, крем`яне та поліроване кам`яне знаряддя, вироби із міді. Публікація закінчувалася пророче: “Безперечно, знахідка створить епоху в археології України”.
Вікентій В`ячеславович, чех за національністю, за якимось невимовним покликом залишає Прагу і 1876 року перебирається до Києва. Спочатку викладає німецьку мову і малювання, а згодом переключається на сільське господарство. Добивається в цієй галузі відзнак на виставках у Ромнах, Харькові, Парижі. Зацікавлення давньою історією захоплює його сповна і він стає не тільки членом Київського товариства старожитностей та історії, а й починає завідувати його музеем, котрий згодом переріс у музей міста. Захоплено вивчає історію Києва, займається археологією.
Рік 1893 для Вікентія Хвойки був дуже плідним. Оглядаючи земляні роботи на Кирилівській вулиці в м.Києві, він відкрив палеолітичну стоянку. У вересні, розкопуючи її, він зробив ще одне відкриття. Тут, на верхів`ї гори між 59-м та 61-м будинками по вул. Кирилівській, було виявлено мальовану кераміку, кістки тварин, обпалену глину та стулки черепашок. То була ще невідома культура, яка викликала жвавий інтерес. Коли до нього надійшли, зейдені після оранки на полі поблизу села Трипілля, що під Києвом, черепки посуду, знаряддя, В.Хвойка незабарився виїхати на місце. Настав час відкриття поселень прадавніх хліборобів України. Розкопки в наступні роки підтвердили, що на Україні відкрито “нову неолітичну культуру”. Уже в 1894 році В.Хвокою була зібрана пристойна колекція кераміки та знарядь праці. Саме під Трипіллям для вченого розкрилась велич, їхньої культури і на історичних скрижалях її записано Трипільською. Від часу проведення ХІ Археологічного з`їзду у 1899 році нововідкриту культуру почали називати тільки так.
Вікентій В`ячеславович мав велику інтуіцію археолога. Він відкрив най основніші для України історичні культури – крім трипільської, зарубинецьку та черняхівську. А ще пам`ятки палеоліту в Києві, Каневі, Пастерське городище сколотів, поселення часів Київської Русі. Досліджуючи різночасові пам`ятки, він дійшов висновку, що населення в Придніпров`ї розвивалось безперервно, а культури, які змінювались, доповнювали одна одну на шляху поступу.
В широкій науковій діяльності, пріоритетною для вченого зоставалась Трипільська культура. Він їй віддав весь творчий запал подвижницького життя. Обстежив і дослідив до трьох десятків поселень на Київщині і теперішній Черкащині. Результати дослідів він засвідчив у низці статей, як ось “Кам`яний вік Середнього Придніпров`я”, “Методи розкопок трипільських точків”, “Пам`ятки трипільської культури та доби міді-бронзи у Середньому Придніпров`ї”. Його дослідження були в центрі уваги учасників ХІ, ХІІІ, ХІV Археологічних з`їздів доісторичної антропології та археології.
При сприянні Федора Вовка Парижське антропологічне товариство в 1900 році влаштувало виставку археологічних знахідок В.Хвойки. Так вперше увага світової громадскості була привернута до Трипільської культури на Україні.
Вікентій В`ячеславович ствердив, що ця раньохліборобська культура є місцевою за походженням, цебто протослов`янською. Трипільська культура захопила кращі наукові сили археологів дореволюційного періоду її дослідженням і так вагомо , що до 1917 року виявили 1200 поселень. Серед цієї когорти сподвижників імена самовідданих археологів, як Микола Біляшівський, Сергій Гамченко, Михайло Якимович, брати Данило і Вадим Щербаківські. В цілеспрямованих дослідженнях витворювалась ціла археологічна школа дослідників Трипілля.
Завдяки їх діяльності в 1918 році, за часів Української Народної Республіки, вдалось організувати Археологічний інститут. Він мав три відділи: археологічний, етнографічний та мистецтвознавчий. Незважаючи на пореволюційну розруху та фінансові туднощі при Українській академії наук створюється Всеукраїнський археологічний комітет, у складі комітету було відокремлено Трипільську комісію. Розуміючи визначальне значення Трипільської культури для української історії, вчені поставили її в основу археологічних студій. Підсумком ретельних і цілеспрямованих розкопок та студій стало видання першого тому “Трипільська культура на Україні” (1926р.). уже після закриття комітету був виданий другий том (1940р.).Настав період наступу сталінських поплічників на історично-культурну сутність українського народу. Із ширини охоплення, із глибини проникнення в сутність українська археологія була відкинута на задвірки. Настали десятиліття упадку.
В радянські часи дослідження продовжувались. Завдяки інтузіазму топографа Констянтина Шишкіна і археолога Василя Антоновича в 70-ті роки були дешифровані аерофотознімки і відкриті протоміста трипільської культури Майданецьке і Тальянки (450га). За своєю площею, розвитком ремесел вони перевершували на тільки рівнозначні поселення, а й міста давніх Греції та Риму. Навіть середньовічний Київ, це вже час розвитку міст, досягав 380 га. Науковці зацікавлено зустріли відкриття. Відгукнулась преса: “сенсаціїне”, “космічне”, “відкриття віку”. Щоправда, не поменшалось від цього і противників особливо від так званих “вітчизняних археологів”, представників офіційних чиновників, котрі находили будь-які причини аби не не визнати Трипільську культуру цивілізацією.
В Київському обласному археологічному музеї с.Трипілля Обухівського району (який прагне називатись ім. В.В.Хвойки, директор Городиський Микола Ілліч
-
тел. +38 0 44 72 5-25-52 (з Києва - 8*272 5-25-52)
планується проведення заходів щодо святкуванню 150 річчя з дня народження великого археолога України Вікентія В`ячеславовича Хвойки.
Бажаючі можуть взяти участь.
Голова Товариства Коло-Ра
- Олексій Трачук
03040, м.Київ, вул.Деміївська, буд. 45 А, кв.78. Тел./ факс: (044) 263-01-47.
Е-mail: kolo-ra@mail.kar.net
http://www.kar.net/~kolo-ra
|
|
 |
|
Макет житла трипільскої культури раннього періоду. Його створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук Наталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області. Макет виконано в масштабі 1 : 10 з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи. Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом. Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою. Розпис стін та навколо вікон і дверей виконано за мотивами орнаментів на ранньотрипільскому посуді та декору глиняних моделей жител трипільского часу. Ця споруда буде відтворена 1:1 в складі поселення трипільської культури на археодромі біля с.Уляники Кагарлицького району Київської області.
Михайло Відейко
-
кандидат історичних наук
Інститут археології НАН України, Київ |
|
