© 1999-2000. "Перехід-IV"   ISBN 966-634-001-1
Реєстраційне свідоцтво КВ №3972 від 26.01.2000

Розробка та підтримка - інтернет-студія ГАРМОНІЯ

 “АРІЙСЬКИЙ СТАНДАРТ”

Ігор КАГАНЕЦЬ
Головний редактор журналу “Перехід-IV”

АРІЙСЬКИЙ СТАНДАРТ
Українська ідея епохи Великого Переходу 

(продовження)


1. ПРИНЦИП РАСОУТВОРЕННЯ


2. ПСИХОЛОГІЯ ВЕЛИКИХ РАС

— Що потрібно для виникнення нової раси? 

По-перше, наявність нових спадкових психо-фізіологічних якостей, які сприяють пристосуванню до навколишнього (в т.ч. соціального) середовища. Такого роду “спадкова (генотипічна) мінливість зумовлена виникненням мутацій і їх комбінаціями при схрещуванні”. Нові якості з’являються внаслідок мутацій або змішувань між різними підвидами. 

По-друге, природний добір осіб, які є носіями цих якостей. Найефективніший добір має місце під час еволюційних криз, пов’язаних з різкою зміною навколишнього середовища і неможливістю жити “по-старому”.

По-третє, закріплення нових якостей у групі, яка є їх носієм, шляхом схрещування між членами цієї групи. Важливу роль при цьому відіграє географічна ізоляція цієї групи “нових” осіб від “вчорашніх”, а також наявність між ними фізіологічних чи психологічних бар’єрів. Тобто для виникнення раси потрібен достатньо ізольований від навколишніх теренів “расотворчий казан”. 


 

Про журнал

Новини

Анонс останнього числа

Попередні числа

ПЕРЕХІД-форум

Як отримати журнал

Корисні лінки

Народний оглядач

Школа кшатрiя

Контакти

 Журнал "Перехід-IV" видається в рамках проекту “Золота Стежка” за участю Українського клубу, Центру з інформаційних проблем територій Національної Академії Наук України, Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль”, інтернет-студії “Гармонія” і Корпорації “Колос”.

© 2000. Перехід-IV. Всі права застережено.
При частковому або повному використанню матеріалів посилання на "Перехід-IV" з одночасною публікацією адреси журналу в мережі Інтернет - http://www.perehid.kiev.ua
обов'язкове.

Версія для друку

Попередня серія

Наступна серія

KOLOS Corporation
Hosted by LDC
Компанія  ХЕЛЛО - київський партнер SIEMENS
Наша кнопка

 

    

 Частина третя: РАСА-I: НЕОАНТРОПИ


На думку більшості вчених, неоантропи (Homo sapiens sapiens ) як раса сформувалися приблизно 40 тисяч років тому в районі Близького Сходу, скоріше всього в Месопотамії з її тодішнім чудовим помірним кліматом. Ймовірно, що вони 

виникли в результаті генних мутацій. Головними мутаційними змінами неоантропів були:

1) прогресивніший череп (в т.ч. брахі-кефальність, яка сприяє кращій організації головного мозку), і пов’язана з цим така психічна новація, як

2) третя сигнальна система, яка уможливила повноцінне розкриття в земній людині феномену совісті як фундаментальної властивості людського духу і потужного чинника колективного виживання.

Для розвитку мовного апарату потрібна “видовжена глотка”. Неоантропи стали першим у світі видом Homo sapiens, що оволодів мовою.
Це сталося приблизно
40 тисяч років тому.

3) членороздільна мова (володіння Словом). Мова стала найпрактичнішим винаходом Людини і головним чинником ефективнішої соціальної організації, вищої здатності до злагоджених дій (на роботі, на полюванні, в бою, при плануванні робіт і бойових операцій), розвиненіших технологій і, загалом, більшої життєспроможності. Саме з народженням неоантропів пов’язане виникнення першої у світі мови, яка лежить у основі всіх мов світу

Завдяки цим новаціям неоантропи набули суттєво вищої життєздатності і конкурентоспроможності в порівнянні з палеоантропами. В результаті такої переваги популяція неоантропів пережила неймовірний “демографічний вибух” і кількома потужними хвилями заселила всі доступні території земної кулі. 

До останнього літосферного зміщення (яке відбулося, ймовірно, 7562 р. до н.е.) на тодішньому Близькому Сході був помірний клімат (приблизно, як у нинішній Україні), тому перша хвиля переселенців ринула на південь, у теплі краї — в Африку. Внаслідок змішування неоантропів з африканськими палеоантропами, пристосування до екваторіального клімату Африки і достатньо ізольованого розвитку у Південному расотворчому казані виникла негроїдна раса: “Сьогодні з повною впевненістю можна сказати, що у формуванні негроїдної раси приймали участь не лише кроманьйонці, неандертальці, представники підвиду Гомо еректус, але й інші палеоантропи, що населяли Африку і Середземномор’я” . 

Друга хвиля пішла на схід — “у чудесні краї, де сходить Сонце”. В результаті змішування неоантропів з азіатськими палеоантропами (неандертальцями і синантропами — носіями виразних монголоїдних ознак), пристосування до теплого клімату Південно-Східної Азії і ізольованого розвитку у Східному расотворчому казані виникла монголоїдна раса: “Перші кроманьйонці, що зайшли далеко на схід, були практично повністю асимільовані синантропами й іншими підвидами палеоантропів. У східному етнічному казані тих часів і народилась раса монголоїдів” . Вона сформувалась пізніше негроїдної через те, що неоантропи з’явилися у далекій Південно-Східної Азії на кілька тисячоліть пізніше, ніж у сусідній Африці. Крім того, адаптація до тропічного клімату тодішньої Південно-Східної Азії потребувала більше часу. 

Третя, остання хвиля вибухово зростаючої популяції неоантропів пішла у найважчому напрямі — на північ приблизно 35 тисяч років тому і дала початок білій, європеоїдній расі: “Ми можемо вважати Центральну і Східну Європу не лише місцем постійного, багатотисячолітнього проживання русів-бореалів (європеоїдів — І.К.), але і їх прабатьківщиною — тобто місцем, де вони сформувались і закріпилися як практично друга природна фаза-ступінь у розвитку суперетносу (неоантропів — І.К)”

Послідовність розселення неоантропів після демографічного вибуху 40 тисяч років тому

Біла раса сформувалась у суворих умовах приполярної Європи (“на льодовій кромці”), тому адаптація північних неоантропів тривала найдовше — приблизно до 25-го тисячоліття до н.е. 

Європейську локалізацію неоантропів умовно називають кроманьйонцями (за назвою антропологічної стоянки Cro Magnon у південній Франції), хоча точніше їх було б назвати русами, тобто білими, русявими. Ймовірно, що руси — це й була одна з їхніх самоназв; інші самоназви: арії-ярії (сонячні, сповнені життєвої наснаги), расени (“ра-сини”, тобто “сини сонця”), самари (сонячні воїни)

У якості Північного (Бореального або Гіперборейського ) расотворчого казана виступило Північне Надчорномор’я — територія від вкритих льодовиком Карпат до ріки Ра (найдавніша назва Волги) і від Руського (Чорного) моря до північного (Валдайського) льодовика. На цій достатньо ізольованій території сформувалося ядро білої раси: “Ядро базової європеоїдної раси від 5 до 10 тисяч років знаходилося в ізоляції, що дозволило йому випрацювати і закріпити свою прамову і свою ментальність, зберегти свої підвидові ознаки” . 


Версія для друку (154 Кб) Отримати версію для друку

Продовження >>>>


Шановні друзі! 

Запрошуємо Вас висловити свої міркування, зауваження і пропозиції щодо питань, які досліджуються в "Арійському стандарті", адже Ваша участь та інтелектуальна творчість - це невід'ємна складова жанру веб-серіалу. Давайте для цього використаємо технологію "ПЕРЕХІД-форум". Крім того, Ви можете поставити запитання безпосередньо автору дослідження:

Ваш коментар до прочитаного:

Ваше iм'я:

Ваша електронна адреса:*


На прохання перших учасників "Арійського стандарту" нові серії виходитимуть щочетверга, щоб була можливість у робочі дні роздрукувати текст і спокійно прочитати його у вихідні. 

На початок сторінки

    

Українська банерна мережа

 

|  Головна сторінка   |  Новини   |  Анонс   |  Попередні числа   |  Форум  |
|  Серіал   |  Як отримати журнал   |  Лінки   |  Народний оглядач   |  Контакти  |

 © Перехід-IV, 1999-2000
 © Український клуб, 2000
 © Видавництво "Мандрівець", 2000
 © Інтернет-студія "Гармонія", 2000

Wertep top 100