Заслуга німецьких вчених 19-20 століть полягає в тому, що вони почали серйозно і методично досліджувати зв’язок між психікою людини і її тілесними параметрами. Серед іншого, їх дуже цікавив феномен арійців як еволюційно передової групи, і вони багато зробили для дослідження цього напрямку. Проте на зламі століть німецькі вчені опинилися під потужним політичним тиском.

Річ у тім, що німці є дуже молодим народом, який сформувався тоді, коли у світі в основному вже відбувся розподіл територій і впливів. Цей молодий національний організм прагнув перерозподілу світу, для чого потребував наукового обґрунтування своєї вищості, яке б, як їм здавалося, давало право на такий перерозподіл. Виникло потужне політичне замовлення на нову націоналістичну ідеологію, яке на початку 20-го століття спричинило жорстке випробування для гуманітарної науки. Треба визнати, що цього випробування вона не витримала. Праці німецьких антропологів цього періоду вражають “розриванням” між науковою коректністю і політичною доцільністю. 

 

“Міф XX століття” — саме так назвав свою фундаментальну працю головний нацистський ідеолог Альфред Розенберг. Вона засвідчила, що ідеологи Третього рейху міфологію ставлять вище археології, антропології і взагалі науки. Треба сказати, що у них і не було іншого виходу, оскільки наукових доказів розселення т.з. “індогерманців” з північної Німеччини просто не існувало (і не могло існувати). Тому вони з подвоєним завзяттям звернулися до міфології, зокрема, до ведичних першоджерел, з яких випливає, як ми вже говорили, північне походження аріїв (див. розділ “РАСА-II: ЄВРОПЕОЇДИ-БОРЕАЛИ”). “Характер світової історії, що виходив з півночі, поширився по всій землі за допомогою світлошкірої і світловолосої раси, котра кількома потужними хвилями визначила духовне обличчя світу” . Як і слід було чекати, арійську Північ німецькі ідеологи розмістили у себе. Перший крок до вивищення німецької крові було зроблено.

“Нордична людина як творець вищих цивілізацій”. — Ілюстрація з брошури “Расова гігієна і демографічна політика в націонал-соціалістичній Німеччині”.

Після цього треба було лише показати, що німецький народ — це найближчий нащадок і продовжувач арійської раси. В основу расової доктрини німецькі ідеологи поклали міф про т.з. нордичну, тобто північноєвропейську расу. Саме міф, оскільки концепція нордичної раси намагалася поєднати непоєднуване. З одного боку, “батьківщина нордичної раси знаходиться в Західній, Північній і Середній Європі часів льодовикового періоду. ...Холодний, вологий клімат і нестача сонячного світла викували людину нордичного типу ”. З другого боку, “нордична людина з самого початку була осілим землеробом” . Автори расової доктрини не пояснювали, що можна було вирощувати “в умовах холодного, вологого клімату і нестачі сонячного світла”. Важливіше те, що “навіть за чисто кількісними показниками присутності нордичної раси наш рейх марширує далеко попереду інших народів” . Оскільки нордична раса вважалася найдосконалішою, то нацистські ідеологи стояли горою за расову чистоту, а змішування з негроїдами, монголоїдами та семітами вважали справою протиприродною і мало не злочином перед людством. 

Але тут в расовій теорії виник небезпечний “прокол”. Річ у тім, що нордична (північноєвропейська) і середземноморська раси є довгоголовими, про що добре знали німецькі антропологи та ідеологи: “Виразно доліхокефальними є середземні народи і германці” . Звідки взялася ця довгоголовість, адже відомо, що найбільш доліхокефальними є негроїди і австралоїди? Виявляється, що справа якраз в негроїдах, “від яких походять середземні народи і північні європейці, оскільки залишки скелетів первісної людини в Європі мають також негроїдні ознаки” . Визнаючи своє походження від “нетворчих” негроїдів-доліхокефалів, німецькі ідеологи потрапили в халепу. Ситуація потребувала негайного вирішення. Воно було просте, як все геніальне. Німецькі антропологи оголосили, що є два типи доліхокефальності: примітивна “потилична” і благородна “фронтальна” . В результаті отримали портрет “істинного” германо-арійця, “науково обґрунтований” із славнозвісною німецькою добросовісністю і педантичністю: “На основі чисто морфологічних і фізіологічних міркувань ми повинні прийти до висновку, що високоросла, з великим черепом людина, з фронтальною доліхокефальністю і світлою пігментацією, отже, північноєвропейська раса — буде найбільш досконалим представником людського роду і вищим продуктом органічного розвитку” .

Виникає запитання, навіщо німці так вчепилися в цю свою негроїдну доліхокефальність? Ну взяли би та й скромно промовчали. А справа в тому, що величезні східні території, на які претендував Третій рейх, були заселені слов’янами-брахікефалами, тобто расою, в якої не було негроїдних доліхокефальних домішок. А оскільки брахікефали були оголошені монголоїдами і взагалі недолюдками, то автоматично з’являлася “законна” підстава для оволодіння їхніми територіями. 

Чим все це закінчилось — добре відомо. Важливо зрозуміти, чому так сталося. Тим більше, що 20-ті — 40-ві роки 20-го століття відповідають другій фазі розвитку індоєвропейської цивілізації. Це був час соціальних експериментів, “чорнових зразків” і “діючих прототипів”, коли нові ідеї реалізувалися в максимально відвертій і екстремальній формі, коли відбувалося зондування меж добра і зла, можливого і неможливого. Цей досвід не можна ігнорувати. Він вимагає критичного осмислення, інакше знову будемо “винаходити велосипеди” і повторювати старі помилки.
Звичайно, можна сказати, що тодішні німці, будучи молодою і амбітною нацією, страждали підлітковим комплексом неповноцінності. А комплекс неповноцінності, як відомо, має тенденцію переходити у свою протилежність — манію величі. Німців навіть трохи шкода. Їхні вчені багато зробили для розробки арійської тематики, але припустилися ще більше помилок. 

Однією з причин схильності німців до екстремальності, мілітаризації і силових методів вирішення проблем була традиційна відсутність у германських племен жрецької верстви . Неповноцінна соціальна структура призвела до домінування у німців касти Кшатріїв, яка не знала впорядкування, керування і освячення з боку духовної влади — касти Брахманів (прикладом може бути екстремізм Гітлера, який намагався поєднувати духовну і організаційну функції). І хоча німці належать до індоєвропейців, проте арійцями вони ніколи не були ні антропологічно (через свою доліхокефальність), ні організаційно (не мали чотирьохварнової соціальної структури), ні духовно (стояли на позиціях расового егоїзму). Хоча дуже хотіли ними бути. Шляхетна арійська одіж виявилася не на них шитою. Не та “антропологія”.

Головною помилкою німецьких расологів було те, що вони абсолютизували один аспект антропогенезу — необхідність підтримання расової чистоти, зовсім полишивши за кадром другий не менш важливий аспект — необхідність міжрасового змішування. Ці два процеси — плекання чистоти і змішування — існують паралельно, проте на початку чергового людського циклу домінує тенденція до чистоти, а у кінці — тенденція до змішування. Раси вищого рівня (тобто арійські раси в широкому сенсі: неоантропи, бореали, арійці), які виникали в чистому расотворчому казані, розходилися по світу, змішувалися з рештою людства і, неначе локомотив, тягнули його за собою — і генетично, і культурно. У цьому, за великим рахунком, і полягає арійська місія та арійська жертовність. 

Абсолютизуючи потребу в расовій чистоті, німці не були у цьому першими чи унікальними. Показово, що у брошурі з расової гігієни, розробленої Головним управлінням СС, за приклад правильної расової свідомості наведено висловлювання англійського єврея Дізраелі: “Будь-яка раса, яка легковажно змішує свою кров з чужою, приречена на загибель” . 

Продовження >>>

Версія для друку (253 Кб)

Повний ілюстрований варіант "Арійського стандарту"  вийшов у четвертому (2-2000) числі нашого журналу. Його можна або придбати у книгарнях Києва або замовити через нашу редакцію (див. розділ "Як отримати журнал").

Мешканцям України для отримання журналу достатньо переказати 12 грн. поштовим переказом на адресу:
04108, Київ-108, а/с 23,
Каганець Олені Миколаївні.

Довідки за телефоном (044) 460-30-21

Шановні друзі! 

Запрошуємо Вас висловити свої міркування, зауваження і пропозиції щодо питань, які досліджуються в "Арійському стандарті", адже Ваша участь та інтелектуальна творчість - це невід'ємна складова жанру веб-серіалу. Давайте для цього використаємо технологію "ПЕРЕХІД-форум". Крім того, Ви можете поставити запитання безпосередньо автору дослідження:

На прохання перших учасників "Арійського стандарту" нові серії виходитимуть щочетверга, щоб була можливість у робочі дні роздрукувати текст і спокійно прочитати його у вихідні.